20 листопада, 2017 р.

17 листопада в Українському кризовому медіа-центрі у Києві під час публічної консультації «Політичний порядок денний щодо участі громадян у прийнятті рішень місцевим самоврядуванням» експерти від громадського сектору обговорили шляхи підвищення громадянської активності. Участь в обговоренні взяла Iрина Баранова, експерта і тренерка Освітньої платформи «Критичне мислення», координаторка освітніх програм ГО «Вчителі за демократію та партнерство».

Для того, щоб люди активніше долучалися до життя своєї громади і місцевого самоврядування, необхідно ширше ознайомлювати їх із доступними механізмами участі у цих процесах через освіту. На сьогодні більшість громадян не розуміють своєї ролі в управлінні територіальною громадою й не володіють практичними інструментами впливу. Саме шляхи підвищення громадянської активності обговорили експерти на публічній консультації, організованій ГО «Центр UA».

Участь у дискусії взяли Антон Кушнір, полісі-аналітик ГО «Центр UA», Iрина Баранова, координаторка освітніх програм ГО «Вчителі за демократію та партнерство», експерта Освітньої платформи «Критичне мислення», Валентин Краснопьоров, координатор руху «Сильні громади», Антон Савіді, менеджер проектів Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів, Ольга Коваленко, менеджер освітніх програм Українського незалежного центру політичних досліджень, Ігор Конопка, координатор Відкритого університету реформ.

YouTube video

Перший із запропонованих експертами кроків – впровадити комплексну систему громадянської освіти на рівні шкіл та вишів.

Iрина Баранова зауважила, що зараз більшість молодих людей – учні старших класів – не вірять у можливість реально щось змінити через участь у громадському житті. На її думку, підлітки продовжують наслідувати погляди попередніх поколінь через те, що освітня система не вчить їх формувати інші моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві. На її думку, важливою складовою цього має бути позакласна практична активність (дебатні клуби тощо), заохочення до участі у соціальних проектах, волонтерство. Для найкращого результату, варто співпрацювати із місцевим самоврядування. «У нас є чудові приклади співпраці між органами місцевого самоврядування і школами, і ця співпраця дає чудові результати з точки зору розвитку громадянських компетентностей», – зазначила вона. Серед прикладів – дебатний клуб Ростошинської гімназії (Полтавська область), роботу керівника якої за рішенням місцевої ради фінансує громада. ass2080-825x400 Друга пропозиція – створити програми ознайомчого стажування для учнів в органах місцевого самоврядування; третя – демократизувати учнівське і студентське самоврядування, перетворити його із формальності на реальний механізм участі в управлінні своїми закладами.

Четвертий крок – запровадити систему громадянської освіти для дорослих. У цій сфері основний виклик – як зацікавити дорослих таким навчанням, де це може відбуватися, за які кошти та хто викладатиме на курсах громадянської освіти. Реалізовувати це можуть і громадські організації у партнерстві із державою – як, наприклад, у Данії. ass2055-825x400Ольга Коваленко нагадала, що зараз робоча група при Міносвіти розробляє Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. До цього процесу пропонують долучатися якнайширшому колу зацікавлених. За її словами, це буде комплексний документ, який охоплюватиме формальну і неформальну освіту. Складові, які пропонують у неї включити – участь громадян в управлінні, патріотичне виховання, права людини, критичне мислення і медіа грамотність.