13 лютого, 2020 р.

 

Олена Пометун, засновниця і керівниця Освітньої платформи “Критичне мислення”.

 

У попередньому матеріалі «Урок, що розвиває критичне мислення (частина I)», ми розглянули структуру уроку в технології розвитку критичного мислення та розподіл методів розвитку критичного мислення на ньому.

Продовжуємо тему й говоримо про вибір методів для кожної з частин уроку ґрунтовніше. Почнемо зі вступної.

 

МЕТОДИ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ УРОКУ

Відбираючи методи вступної частини уроку, пам’ятаєте, що тут ми обмежені часом – вступ триває не більше 7-10 хвилин. Тому нам потрібен лише один метод, краще такий, що дозволить одночасно мотивувати учнів і зацікавити їх новою темою. З цієї точки зору добре працюють методи, пов’язані з передбаченнями школярів, наприклад, “Кошик ідей”, “Дерево передбачень” або з художніми текстами – “Вірю–не вірю”.

Наприклад, перед читанням вірша Івана Андрусяка «Тринадцятий трамвай» (Хрестоматія сучасної української літератури. 3-4 клас. –Львів.: Вид-во Старого Лева. – С.18) запитайте учнів «Що ви знаєте про трамвай?» і записуйте всі названі слова у зображення кошика на дошці. А потім поставте ще одне запитання «Чому автор, на вашу думку, назвав вірш «Тринадцятий трамвай»?» та продовжуйте заповнювати кошик ідеями.

Спільним для названих методів є запрошення учнів актуалізувати їхні знання і передбачити, як “виглядатиме” нове знання, що пропонуватиметься на уроці які нові поняття, ідеї, явища будуть досліджуватись, і що саме побачимо. Важливим у цьому моменті є не правильність передбачень і думок, а їх обґрунтування, чого ми вимагаємо у дітей через запитання “Чому ви так думаєте?”. Зробивши різні передбачення, які вчитель зафіксує у вигляді переліку чи схеми, більшість учнів з нетерпінням очікує продовження уроку, коли можна буде порівняти свої думки з фактами чи науковими ідеями.

Гарним способом актуалізації й мотивації може бути постановка проблемного (відкритого) запитання і попереднє обговорення з учнями, яких знань та чому ми потребуємо, щоб дати на нього відповідь. Наприклад, у початковій школі: Чому важливо бути ввічливим? Або у старшій: Як людство може вплинути на процеси глобального потепління?

Якщо поставлене запитання є спірним, тобто передбачає протилежні погляди, у цьому випадку варто додати голосування учнів за можливі позиції “так” чи “ні” та записати його результати на дошці. Фіксування результатів у будь-якому вигляді є обов’язковим. До них ви повернетесь наприкінці уроку і разом з учнями порівняє уявлення на початку та після опрацювання теми. Це важливо не лише як логічне завершення уроку, але і як можливість для учнів оцінити власне просування у матеріалі та підтримати мотивацію до подальшого навчання.

Вдалим способом актуалізації знань може стати мозковий штурм із записом думок учнів або ж кластер із записом основних понять і термінів, які учні називають та визначають. А також встановленням зв’язків, що позначаємо на схемі стрілками і лініями.

Наприклад: ■ Об’єднаєтеся в пари і завершіть запропонований кластер, згадавши, у яких ще випадках вам доводилося зіткнутися з поняттям «аналіз». Обговоріть, що спільного в усіх значеннях цього поняття? Що, на вашу думку, ми називаємо аналізом? Представте результати вашої роботи класові.

За спостереженнями, найпоширенішим й найбільш економним з погляду часу методом актуалізації є постановка вчителем запитань. У цьому випадку найбільш ефективною буде заздалегідь продумана система запитань. Вона може бути побудована як та, що розширюється від конкретних відомих учням фактів чи явищ до широкого кола ідей щодо їхнього розвитку чи зміни. Або як та, що звужується від загальних уявлень учнів до конкретних сторін чи характеристик, які вивчатимуться на цьому уроці.

Наприклад: Що ви знаєте про Китай? Чи знаєте, де розташована ця країна? Які особливості природних умов Китаю? На вашу думку, яким чином особливості розташування Китаю та його природних умов відбились на економічному розвитку країни?

Якщо ж у цій частині уроку вам потрібно перевірити домашнє завдання учнів (запам’ятовані знання), краще зробити це швидко через тестування, диктант понять, виконання завдань на картках тощо. Перевіряйте результати поза уроком або із залученням учнів до само- й взаємоперевірки за еталоном.

Головне пам’ятати – ми не прагнемо вразити когось яскравим методом чи прийомом, не прагнемо розважити учнів. А виходимо лише з бажання зробити процес навчання більш ефективним – результативним.

Далі буде.

Більше методів ви зможете знайти в Енциклопедії інтерактивного навчання, на сайті можна переглянути уривки онлайн та замовити книгу.
– – – – – – – – – – – –

Запрошуємо на найближчі практикум “Як приручити інтеракцію: технології і методики інтерактивного навчання” – як реально організувати взаємодію учнів між собою не лише на відкритому уроці, а щоб це стало комфортною і системною практикою навчання. Обговоримо алгоритми та особливості застосування складних методів інтерактивного навчання, що найважливіше – попрактикуємось у них. Головну увагу приділимо методам інтеракції, що застосовуються під час первинного сприйняття та осмислення учнями нової інформації. Ви зможете розвинути навички організації обговорень виконання учнями завдань у загальному колі та опануєте інші методи контролю й перевірки результатів інтерактивної взаємодії дітей.

■ 15 лютого, Полтава: програма та реєстрація
■ 15 лютого, Харків: програма та реєстрація
■ 22 лютого, Львів: програма та реєстрація
■ 29 лютого, Рівне: програма та реєстрація
■ 14 березня, Чернівці: програма та реєстрація
■ 24 березня, Київ: програма та реєстрація
■ 28 березня, Миколаїв: програма та реєстрація
■ 27 березня, Херсон: програма та реєстрація
■ 4 квітня, Тернопіль: програма та реєстрація