5 лютого, 2020 р.

Наприкінці року Ґуґл публікує статистику пошукових запитів від користувачів у різних країнах (Google trends). У 2019-му у ТОП-5 запитань від українців “Що таке…” увійшло слово “дебати”. Зрозуміло, це було зумовлено президентськими “дебатами” на стадіоні. На жаль, політичні ток-шоу нав’язують неконструктивну модель обговорення важливих суспільних питань, хибні стандарти ведення публічних дискусій та навіть сприяють роз’єднанню суспільства.

Ми поговорили з Іриною Барановою, нашою тренеркою й експерткою з дебатів та критичного мислення, про справжні дебати – як вони розвивають учнів та чому є ефективним педагогічним інструментом для вчителя.

■ Перш за все, порахуймо, скільки важливих навичок формують та відшліфовують діти під час дебатів, загинаємо пальці:
– розвиток комунікативних навичок,
– вміння працювати у команді,
– формулювати власну думку й вибудовувати аргументи на її підтримку,
– чути опонента та сприймати проблему з різних перспектив,
– імпровізувати,
– ефективно ставити запитання та відповідати на них,
– впевнено публічно виступати,
– керувати своїми емоціями.

Мій досвід організації дебатів, суддівство на міжнародних дебатних турнірах та підготовки команд до виступів підтверджує, що для дітей це захопливий процес дослідження складних тем через публічне структуроване обговорення. Як результат – глибше розуміння ними питання, що допомагає приймати оптимальні рішення.

Тепер ближче до нашого шкільного-вчительського. Декілька цифр зі звіту Українського центру оцінювання якості освіти за результатами ЗНО у 2018-му: 65% тестованих не вміють вправно сформулювати свою позицію щодо запропонованого дискусійного питання. Підтвердити її доречними аргументами не може 71% учасників учнів. У 65% робіт спостережено серйозні порушення логічності, послідовності й несуперечливості викладу.

Тобто на виході зі школи ми маємо дві третини випускників не здатних висловлювати свою точку зору та обґрунтовувати власну думку. Є над чим замислитись, правда? Залишимо питання “Хто винен?” класикам, сфокусуємось на “Що робити?”.

Рецепт може бути достатньо простим – дати можливість говорити дітям під час уроку більше. Адже тільки постійно тренуючись, вони зможуть навчитися “вправно сформулювати свою позицію” та “наводити переконливі аргументи на підтвердження висловлених тез”, чого, власне, чекає від них ЗНО, а головне – життя.

Простір уроку, що побудований на обговоренні учнів (у тому числі й письмовому), зовсім інший. І зовсім нелегко буває перейти від вчительського монологу до модерації дискусії, від інформування до навчання переконувати, від заяв до побудови аргументів.

Дебати та окремі елементи цієї навчальної технології можуть використовуватися на різних етапах уроку, а також поза уроком. З різною метою – узагальнення, систематизації знань, закріплення навчального матеріалу та інше.

А ще публічна демонстрація учнями набутих знань та уміння їх застосувати у полеміці є чудовим засобом показати батькам, громаді результати роботи школи.
– – – – – – –

Детальніше про варіанти використання дебатів у школі будемо говорити 9 лютого, цієї неділі, у Києві під час практичного тренінгу Ірини Баранової “Дебати як інструмент розвитку критичного мислення учнів”. 7 годин очного сертифікованого практикуму для вчителів та викладачів коледжів. У групі ще є декілька вільних місць, приєднуйтесь – попрактикуємось разом у дружній атмосфері. Програма тренінгу, усі деталі та реєстрація за цим посиланням: https://bit.ly/2v7itno