30 вересня, 2018 р.

Викладаємо у відкритий доступ для учителів розробку уроку 5 теми другого розділу курсу “Громадянська освіта” – “Які є механізми захисту прав людини і дитини”.

Урок розробила експертка, авторка й тренерка нашої Платформи Тетяна Ремех. Також пані Тетяна написала до уроку невелику передмову-лікбез з прав людини, з прикладами помилок. Зверніть на це увагу, адже навіть у матеріалах, розміщених у Мережі проектів підручників з громадянської освіти, є непоодинокі приклади порушень прав людини, що аж ніяк такими не є.

Нагадуємо, що наступний найближчий тренінг “Методика навчання курсу “Громадянська освіта” для учителів проводимо 2 листопада у Києві, тренерки: Олена Пометун і Тетяна Ремех. Набір у групу вже відкрито (за вказаним посиланням також знайдете усі деталі тренінгу, програму, бонуси).

Шановні колеги, вчителі громадянської освіти!

Уже з наступного тижня більшість із вас приступить до вивчення з учнями ІІ розділу програми курсу, що має назву “Права і свободи людини”.

У цьому розділі надважливо донести до учнів правильне розуміння концепції прав людини як вертикальних відносин держави і людини. Поняття прав людини має досить абстрактний смисл.

Зазначимо, що люди у суспільному житті вступають у найрізноманітніші відносини між собою як їх рівноправні учасники. Такі відносини можна уявити як горизонтальні. Права батьків, споживачів, працівників, учасників судового процесу тощо закріплені в законодавстві, що має ґрунтуватися на визнанні прав і свобод людини пріоритетом держави. Тож хоча сім’я, любов, дружба, стосунки із сусідами є джерелами цілої низки прав і обов’язків, поняття прав людини щодо них не застосовується. Коли ж йдеться про права людини, то відносини будуються за вертикаллю, адже це виключно взаємовідносини людини і держави (її органів).

Учні й почасти вчителі профанно розуміють права людини як конкретні відносини між людьми як фізичними особами, людиною і групою людей, фізичною особою і державним органом. І у такому прикладі “громадянин А. вчинив умисне вбивство громадянина Б.” вбачають порушення громадянином А. права на життя громадянина Б. Утім це абсолютно хибна думка. Тут має місце порушення кримінальних заборон. Цей юридичний факт породжує кримінальні й кримінально-процесуальні відносини між А. й відповідними органами держави. А от якщо органи держави з тих чи інших причин вчасно не порушать кримінальну справу, не розслідують цю справу й не покарають справедливо А., то це й буде порушенням прав людини. Тому у Європейському суді з прав людини розглядаються справи, що мають усталені назви – такий-то громадянин проти такої-то держави.

Насамкінець наведемо ще один приклад. Якось на урок, присвячений правам дитини, запізнився учень. Учителька, Марія Семенівна, спробувала не відходити від теми уроку й звернулася до дітей із таким запитанням: “Діти, Богданчик порушив моє право на працю?”. Діти голосно хором відповіли “так”. Утім, Марія Семенівна, мабуть, не обізнана з концепцією прав людини (зокрема, зі змістом права на працю) чи статтею 43 Конституції України, де зазначено, що право на працю – це можливість обирати роботу, це гарантування мінімального рівня заробітної плати, це захист від безробіття, це право на безпечні умови праці тощо. Тож Богданчик жодним чином таке не порушував. Що ж до нього, то може йтися лише про порушення правил для учнів (якщо такі затверджені статутом освітнього закладу).

Викладаючи теми ІІ розділу, будьте уважними й до матеріалів, розміщених у Мережі проектів підручників – у них непоодинокі приклади порушень прав людини, подібних до наведених, що аж ніяк такими не є.

Бажаємо, шановні колеги, натхнення й задоволення у викладанні громадянської освіти й презентуємо ще один урок із цього розділу. Чекаємо вас на жовтневому тренінгу з методики громадянської освіти!

Тетяна Ремех – тренерка Освітньої платформи “Критичне мислення”,
вчителька правознавства та громадянської освіти НВК “Святошинська гімназія” м. Києва,
кандидатка педнаук, авторка численних підручників, посібників та навчально-методичної літератури з історії, практичного права, громадянської освіти, технології навчання, розвитку критичного мислення, нагороджена відзнакою освітньої корпорації Street Law (США) «Адвокат року» (2010).

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Курс “Громадянська освіта” для 10-класників

Розділ другий “Права і свободи людини”, тема №5: ЯКІ Є МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ПРАВ ДИТИНИ

Після цього уроку учні/учениці зможуть:
■ пояснювати, що таке механізми захисту прав людини та ідентифікувати їх;
■ розпізнавати порушення прав людини;
■ визначати дії у разі проблемної ситуації, пов’язаної з порушенням прав людини;
■ добирати з різних джерел інформацію щодо міжнародних та європейських механізмів захисту прав людини;
■ висловлювати власне судження щодо цінності захисту прав людини, ініціативи людини в захисті своїх прав.

Хід уроку

Вступна частина (7-8 хв)

1. Запропонуйте учням прочитати казку та визначити: Хто герої казки? У чому полягає конфлікт? Як його було розв’язано?
– – – – – – – – – – – – – – – –

Жила-була собі маленька людина. Аж якось проявився у неї талант – заходилася вона статті до газет дописувати – цікаві й гострі на язик.

Тут одного ранку завітав до маленької людини Високий поліцейський й зажадав: «Ходи-но зі мною, людино! Негайно!». Не поспіла маленька людина з’ясувати, куди і з якої-такої причини вона має слідувати за Високим поліцейським, як дістав той кайданки й умить заклацнув на її руках.

І відвів Високий поліцейський маленьку людину до Держави. «Як смієш ти, маленька людино, без мого дозволу друкувати ті брехливі статейки? Чи не в буцигарні ти, бува, хочеш поніжитися?», – наскочила на маленьку людину Держава. «Якщо хтось і може мене у чомусь звинуватити, якщо хтось і може призначити мені покарання, то це точно не ти», – рішуче відказала маленька людина. «Невже цей кремезний чоловічара у формі?», – роздратувалася Держава, вказуючи на Високого поліцейського. «Не він, а я», – раптом відізвалась якась тінь у кутку. «Хто це – «я»?!, – аж підстрибнула Держава – і тобі закортіло на тюремний «курорт»?!». «Я – це твій Поважний Суд», – спокійно повідав той, кого намагалася розгледіти Держава, – я завжди тут. І відтепер та до кінця світу вирішуватиму будь-які конфліктні справи. А маленька людина не винувата, – твердо мовив Поважний Суд, – нехай йде собі й займається улюбленою справою». Принишкла Держава – що їй було казати.

А скоро маленька людина заснувала власну газету. На її шпальтах розповіла про загадкову появу в її країні розумного справедливого Поважного Суду.
– – – – – – – – – – – – – – – –

2. Після опрацювання казки запитайте учнів: Як ви думаєте, про що йтиметься на нашому уроці?
Зазначте, що почасти в юридичній літературі ми зустрічаємо поняття «механізм» для характеристики правових явищ. Проведіть протягом 2 хв мозковий штурм щодо поняття механізм захисту прав людини. Узагальніть подані ідеї (або попросіть учнів пригадати з курсу основ правознавства, що таке механізм захисту прав людини).
Оголосіть тему та очікувані результати уроку.

Основна частина (25-28 хв)

1. Об’єднайте учнів у трійки/четвірки та запропонуйте їм поетапно проаналізувати правову ситуацію за запитаннями до кожного фрагменту (20-23 хв).

ПЕНСІОНЕРКА У ФОРМІ
1) Прочитайте початок історії та дайте відповіді на такі запитання: До якого органу звернеться фігурантка справи? Чи будуть, на вашу думку, задоволені її вимоги?
– – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

Віра Олександрівна Корнійчук проживала в м. Овручі Житомирської області й служила у військовій частині. Досягнувши пенсійного віку, в 2001 році вона звільнилася зі служби. 56-річна пенсіонерка зажадала, щоб військова частина, в якій вона служила, виплатити їй компенсацію в сумі 1846 грн за належне їй військове обмундирування, яке їй не видавали протягом кількох років.

2) Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповіді на запитання: Чи справдилися ваші передбачення? Яке право Віри Корнійчук, на вашу думку, порушене? Що відбуватиметься далі? Яке своє право і де відстоюватиме Корнійчук?

Віра Корнійчук звернулася до військового суду Житомирського гарнізону з позовом проти військової частини, в якій вона служила. 10 вересня 2001 року цей суд ухвалив рішення: стягнути з військової частини А-4602 на користь заявниці 1946,20 грн компенсації за невикористане речове майно (військову форму). Це рішення набрало законної сили. Утім воно залишилося невиконаним у зв’язку з відсутністю у боржника коштів.

3) Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповіді на запитання: Чи вдалося вам передбачити розвиток подій та правильно відповісти на запитання? Як ви думаєте, що відбуватиметься далі? Як ви думаєте, які аргументи/вимоги висуватимуть сторони спору?

Не домігшись виконання рішення суду Державною виконавчою службою та Державним казначейством у силу відсутності коштів на рахунках військової частини (боржника), 26 травня 2007 року Віра Корнійчук подала заяву до Європейського суду з прав людини (N 28808/07) проти України. Заявниця скаржилася на тривале невиконання рішення від 10 вересня 2001 року. Вона вважала, що порушено пункт 1 статті 6 Європейської конвенції, де зазначено: “Кожен має право на справедливий… розгляд його справи упродовж розумного строку… судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…”

4) Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповіді на запитання: Чи вдалося вам передбачити розвиток подій та правильно відповісти на запитання? Якою буде позиція Європейського Суду? Чи ухвалить Суд рішення на користь Віри Корнійчук? Якщо так, то яке?
Юрій Зайцев як представник держави Україна стверджував, що пункт 1 статті 6 Конвенції не може бути застосований, оскільки компенсація була присуджена заявниці за військову форму, носіння якої було пов’язане з виконанням її службових обов’язків. Тому присуджена компенсація не стосувалась особистих прав та обов’язків заявниці.
Заявниця з цим не погодилася, оскільки вважала, що порушене її майнове право щодо можливості користуватися належними їй грошима.

5) Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповіді на запитання: Чи вдалося вам передбачити розвиток подій та правильно відповісти на запитання? Чи ухвалить Суд рішення в справі «Корнійчук проти України» на користь заявниці? Якщо так, то яке?

Суд, вважаючи, що справа заявниці стосувалася права на компенсацію, а не права на службове обмундирування, визнав заяву прийнятною (приміт. – такою, що підлягає юрисдикції Європейського Суду). Суд зазначив, що рішення від 10 вересня 2001 року є невиконаним протягом 7 років і 10 місяців.
Заявниця вимагала виплатити належну їй за рішенням суду суму боргу та 3000 євро як відшкодування моральної шкоди. Компенсацію судових витрат вона не домагалася. Уряд заперечив ці вимоги.

6) Прочитайте фрагмент тексту та дайте відповіді на запитання: Чи вдалося вам правильно відповісти на запитання? Чи збіглися прогнозоване вами й реальне рішення Європейського суду в цій справі?

У жовтні 2009 року Європейський суд ухвалив таке рішення у цій справі (приміт. – ЄС ухвалює рішення на основі прецеденту. У цій справі Суд керувався, зокрема, рішенням у справі “Войтенко проти України” (заява N 18966/02)):
«… суд одноголосно
1. Оголошує скаргу прийнятною.
2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
3. Постановляє, що:
(a) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним, держава-відповідач має сплатити заявниці:
належний їй борг відповідно до рішення національного суду (приміт. – еквівалент 380 євро (за курсом 1 євро=5,12 грн);
2000 (дві тисячі) євро відшкодування моральної шкоди плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цієї суми;
(b) зазначені суми мають бути конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(c) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткових пункти.
4. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції».

7) На завершення аналізу ситуації обговоріть з учнями в загальному колі такі запитання: Якими механізмами захисту прав людини скористалась фігурантка справи? Які думки й почуття викликала у вас ця історія?

2. Запитайте в учнів: Що, на вашу думку, означає словосполучення «Механізми захисту прав людини»? Напишіть його на дошці і разом з учнями, послідовно відповідаючи на запитання, складіть схему (5-8 хв).
Що означає механізм захисту прав людини для громадян? А для держави?
Що мають передбачати такі механізми?
Які за належністю вони бувають? screenshot_1
Попросіть учнів назвати органи, що захищають права і свободи людини в Україні (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні й місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Національна поліція, Служба безпеки України, прокуратура, суди, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини тощо). Нагадайте їм про діяльність правозахисних організацій та засобів масової інформації.

Запитайте учнів: Чому, на вашу думку, ця система в Україні, як і в інших демократичних країнах, така розгалужена?

Підсумкова частина (9-10 хв)

Обговоріть у загальному колі такі запитання: Які механізми захисту прав людини видаються вам найефективнішими? Яку роль відіграють бажання, ініціативність та обізнаність людини в захисті власних прав?

Попросіть учнів у зошитах накреслити відрізок із позначками від 1 до 12 та позначити на ньому буквою «П» рівень обізнаності в темі на початок уроку, а буквою «Т» – наприкінці уроку. Запросіть до слова 2-3 учнів за бажанням.

Якщо залишиться час, розгляньте з учнями діаграму, запропонувавши їм виконати таке завдання:
Уявіть, що ви – учасник такого опитування. Як ви б відповіли на ці питання?
А тепер уявіть, що ви проводите опитування щодо захисту прав людини. Які б питання ви додали до цього переліку?

Якщо час вичерпано, попросіть їх опрацювати діаграму вдома. Порадьте дітям залучити до опитування батьків, інших дорослих членів родини.2
– – – – – – – – – – – – – – – –
Завантажити урок у PDF чи Word-форматах

До уваги: окреме практичне заняття з механізмів захисту прав дитини є у посібнику “Практичний довідник учителя громадянської освіти”

Зареєструватися на тренінг з громадянської освіти 2 листопада у Києві.