30 серпня, 2018 р.

Другий урок курсу “Громадянська освіта” для старшокласників присвячений темі “Що таке ідентичність людини”. Експертка платформи “Критичне мислення” Олена Пометун розробила урок на цю тему, викладаємо його у вільний доступ для учителів.

В уроці розписані вправи, запитання, що дуже важливо – тривалість кожної частини уроку й кожної вправи окремо, подано текст для роботи. Урок можна завантажити у PDF- і Word-форматах.

Нагадуємо, що матеріали до першої теми курсу “Громадянська освіта” ви можете знайти у новому практичному довіднику учителям громадянської освіти, що щойно вийшов з друку і вже доступний для замовлення на сайті. На 95-ти сторінках посібника знайдете абсолютно практичні речі, зокрема, – календарно-тематичне планування з курсу, сценарії 21 практичного заняття та інтерактивні вправи з навчання учнів громадянства.

Крім того, на Платформі розробили практичний тренінг професійного розвитку для учителів старшої школи – “Методика навчання учнів “Громадянській освіті”. Найближчий проводимо 22 вересня у Києві. Реєстрація на нього відкрита, запрошуємо учителів. Головну увагу буде приділено: структурі компетентнісного уроку, організації й проведенню практичних занять та інтерактивних вправ із громадянства, оцінюванню учнів із предмета. Як бонус – на кожному тренінгу учасники отримуватимуть готовий урок “Громадянської” освіти, актуальний на той період.

– – – – – – – – – – – – – – – –
Курс “Громадянська освіта” для 10-класників

Урок №2. ЩО ТАКЕ ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ

Після цього уроку учні й учениці зможуть:
– пояснювати, що таке ідентичність та як вона формується і змінюється, що таке ідентифікація;
– характеризувати рівні та види ідентичності, причини їх появи та зміни;
– визначати значущість ідентичності для людини та взаємозв’язок понять ідентичність і гідність;
– висловлювати власне ставлення до громадянської ідентичності.

План змісту уроку
1. Що таке ідентичність і як вона формується
2. Що таке рівні ідентичності
3. Чи можна змінювати ідентичність
4. У чому значення ідентичності для людини

Хід уроку

Вступна частина, до 6 хв

Запропонуйте учням протягом 2 хв намалювати на аркуші А5 сонце з 10–15 променями. Нехай вони вздовж намальованих променів сонця напишуть відповіді на запитання: «Хто я?», розпочинаючи кожне речення «Я – …». Потім запропонуйте учням коротко презентувати себе. Під час презентації попросіть учнів, у яких щось збіглося, підвестися. Далі інші учні нехай назвуть кілька характеристик, які притаманні тільки їм.

Запитайте в учнів: Про що говорять ці характеристики? (що ми різні й однакові) Чому ми можемо характеризувати себе так чи інакше? Що означає та чи інша характеристика? Коли ми почали себе так характеризувати?

Зазначте, що всі ці запитання пов’язані з основним поняттям нашого уроку – «Ідентичність». Оголосіть результати уроку: Після цього уроку, мені б хотілось…. (5-6 хв)

Основна частина, до 30-32 хв

1) Запитайте в учнів: Чи знаєте ви, що таке ідентичний? Ідентичність?. Згадайте нашу першу вправу: Які дві групи характеристик кожного і кожної ви помітили?

Підкресліть таке: Усі ваші характеристики, що ви собі дали, характеризують вас з двох боків: як унікальну істоту, особистість, а з іншого – як людину, що належить до групи. Це і є ваша ідентичність.

Зазначте, що: Ідентичність є невід’ємною характеристикою людини, яка виявляється у визнанні своєї унікальності, з одного боку, й відчутті приналежності до певної спільноти, з іншого (напишіть на дошці це слово).

Запитайте: Звідки ви знаєте, що ви сміливий? А що ви українець? А що гарно співаєте?

Після відповідей учнів узагальніть: Отже, ідентичність – це результат процесу ідентифікації, в основі якого лежать механізми порівняння себе з іншими, розрізнення та ототожнення (напишіть на дошці це слово). (3 хв)

2) Далі побудуйте роботу так:
– Запропонуйте учням звернутися до свого малюнку і надписати, відколи і як вони зрозуміли, що їм притаманна ця риса, характеристика. Попросіть презентувати думки (3 хв)
– Об’єднайте учнів у пари для виконання такого завдання: Яким чином відбувається процес ідентифікації? Як людина набуває ідентичності? Чи залежить вона від нашого вибору? (4 хв)

3) Знову зверніть учнів до малюнку і попросіть цифрами визначити два рівні ідентичності: 1) особистісний і 2) соціальний (напишіть ці слова на дошці).

4) Об’єднайте учнів у групи. Запропонуйте їм у групах обговорити: Які саме види особистісної ідентичності та соціальної притаманні вашій групі? Складіть два відповідні переліки. (3 хв)

5) Потім запропонуйте учням у тих самих групах виконати таке завдання: Спробуйте додати до переліку соціальних ідентичностей ті, яких не назвали члени вашої групи, але вони можуть бути притаманні людям. Визначте, коли люди можуть набути визначених вами ідентичностей: від народження, у певному віці, за певних обставин та ін. Наведіть приклади зміни ідентичності у житті людини і поясніть причини. (5 хв)

Після презентацій результатів роботи груп як підсумок обговоріть з учнями такі запитання: Коли наша ідентичність, ототожнення себе з певною соціальною групою можуть серйозно впливати на ставлення до нас та на наше життя? Наведіть приклади. (3 хв)

Запропонуйте учням опрацювати текст методом «Читання з позначками» за такою інструкцією: працюючи з текстом одночасно маркуйте його (наприклад, ставте позначки олівцем на полях чи прямо в тексті) його окремі частини. Проводячи маркування, учні мають розділяти інформацію, що є у тексті, наступним чином: + – знаком «плюс» – позначають, що вже відомо (зокрема, обговорено на уроці); – знаком «мінус» – те, що суперечить їхнім уявленням або є новим; ! – «знаком оклику» – те, що цікаве і неочікуване; ? – «знаком питання» – те, що незрозуміло, там, де виникло бажання дізнатись більше. (5 хв)

ЩО ТАКЕЕ ІДНТИЧНІСТЬ

Походження слова “ідентичність” (від латинського identicus – однаковий, тотожний) поєднує у собі два значення: перше – тотожність особі самій собі («Хто я?»), друге – виняткова однаковість із кимось або чимось («До кого, до чого я належу, я подібний/подібна?»). Ідентичність є невіддільною характеристикою людини, яка виявляється у визнанні своєї унікальності, з одного боку, й відчутті приналежності до певної спільноти, з іншого.

Формування ідентичності відбувається через багаторазові процеси ідентифікації (від лат. іdenticus – тотожний, ficatio – здійснення, втілення) – зіставлення, порівняння (розрізнення й ототожнення) себе з іншими людьми на основі якоїсь певної ознаки або властивості, в результаті чого відбувається встановлення схожості або відмінності.

Ідентичність людини формується як сукупність ідентифікацій, в результаті яких вона усвідомлює свої особистісні якості, індивідуальні особливості, риси, характеру, способи поведінки. Вона створює свій цілісний унікальний образ себе як результат історії власного життя. Ідентичність дозволяє людині формувати себе у всьому багатстві відносин з навколишнім світом і визначати систему цінностей, ідеали, життєві плани, потреби тощо.

Наша ідентичність – це наше самоусвідомлення, тобто те, якою людиною ми є на наш власний погляд. Те, як ми бачимо себе, змінюється залежно від обставин. Становлення особистості й формування її ідентичності відбувається у процесі життя людини й зумовлено багатьма чинниками. Її пробудження відбувається у дитячому віці під впливом сімейного середовища, друзів, знайомих, ровесників. Пізніше в цей процес включаються дошкільні заклади, школа, позашкільні установи, вищі навчальні заклади тощо. На неї певної мірою впливають обставини життя людини, наприклад, місце проживання, обрана професія та ін. Ідентичність – це частково питання особистого вибору, а почасти відображення того, як інші бачать і класифікують нас. Так, немає нічого незвичного в тому, що учень поводиться абсолютно по-різному в себе вдома та у школі.

Пошук ідентичності може відбуватись по-різному. Деякі молоді люди шукають свою мету і починають просуватись у напрямі її здійснення. Інші – беззаперечно приймають цінності своєї сім’ї і обирають поле діяльності, передбачене батьками. Дехто з молоді на шляху довгих пошуків ідентичності зустрічається зі значними труднощами. Нерідко ідентичність здобувається лише після довгих і стражденних спроб і помилок.

Однак людина з розвиненою ідентичністю, яка точно знає, хто вона є, чим відрізняється від інших і тим пишається, зазвичай залишається сама собою в плинних і складних ситуаціях життя, здатна впевнено робити вибір і усвідомлювати відповідальність за нього. Вона більш послідовна у своїх діях, бачить перспективи свого життя і почувається більш благополучною.

Визначають два рівні або аспекти ідентичності особистісний та соціальний, що відображають усвідомлення власної автономності, унікальності та відчуття приналежності до соціальної групи: політичної партії, народу, релігійної конфесії, раси, спільноти. Соціальна ідентифікація часто пов’язана з вивченням людиною різних соціальних ролей та набуттям особистого досвіду в їх виконанні. Соціальна ідентичність – це не тільки самовіднесення себе до тієї чи іншої спільноти людей, наприклад, нації, а й уява про неї, її мову, культуру, історію і державність, якщо така є, і значимість для людини такої приналежності. Вона передбачає присвоєння і дотримання особистістю цінностей і норм, стандартів поведінки цієї спільноти. Так національна ідентичність людини проявляється як почуття приналежності до однієї держави або однієї нації, незалежно від свого юридичного статусу громадянства. У особистості з’являються суб’єктивне відчуття належності до національної спільноти, прийняття її групових норм і цінностей, прагнення до спілкування з її представниками тощо.

Соціальна ідентичність людини надає діяльності особистості суспільне визнання, повагу і, врешті-решт, визначає як суспільний, так і індивідуальний сенс її буття.

У сучасній ситуації ідентичність стає життєвою потребою і одночасно обов’язком кожної людини, частиною її життєвого світу. Будучи зв’язком з минулим, з особистісною та суспільною історією людини, ідентичність визначає і її майбутнє, представляючи горизонт її розвитку. Тобто ідентифікація, усвідомлення того, хто я є і з ким я, дозволяє людини відчути себе особистістю, усвідомити власну гідність.

Після завершення обговоріть: що було відомим (або звучало на уроці); новим, таким, про що хочеться дізнатись більше, що викликало емоцію. (5 хв)

Підсумкова частина (7 хв)

Запросіть учнів прокоментувати одне з висловлювань (4 хв): Як воно пов’язане з темою уроку?
Будь собою, інші ролі вже зайнято. Оскар Вайльд
Обираючи та діючи у своєму житті, ми створюємо ту людину, якою ми є, і ті маски, які ми вдягаємо. Кеннет Паттон
Самість – це не щось готове, але щось, що формується в безперервній освіті шляхом вибору дії. Джон Дьюї

(коментуючи цей вислів учні мають дати пояснення слову «Самість», у психології – глибинне ядро особистості, що визначає унікальність людини)

Наприкінці застосуйте метод «вільного письма». Скажіть учням, що ви хочете, щоб вони коротко (протягом 2-х хв.) виклали свої думки, закінчуючи речення «Для мене відчувати себе громадянином України означає…. Їхнє завдання – писати не зупиняючись протягом 2-х хвилин, що виділені на це завдання. Зауважте, що у цьому випадку головне – викласти думки, не звертаючи увагу на стиль чи граматику. Слідкуйте, щоб всі учні виконували завдання письмово.

На завершення попросіть охочих прочитати їхні міні-твори. Це буде гарна крапка вашого уроку.

Коли учні звикнуть до такого способу викладу думок, ці роботи можна перевіряти і оцінювати.

Домашнє завдання:
Може бути таким: складіть 2 списки ваших ідентичностей (соціальних і особистісних), додайте у кожен перелік не менш, ніж 15 ваших рис. Визначте найважливіші з них для себе. Подумайте, що кожна з них вимагає від вас.
– – – – – – – – – – – – – – – –

Завантажити урок у PDF чи Word-форматах