10 листопада, 2016 р.

Улюблене запитання багатьох учителів: «Ти зробив домашнє завдання?». Улюблене запитання багатьох учнів: «Можна вийти?» ( зі шкільного фольклору).

На кожному уроці учні чують від учителя запитання. Які емоції вони викликають у дітей? Як правило, більшість запитань стимулює тривогу учня: «А раптом я не знаю, про що питають, буде погана оцінка…». Часто єдиною метою вчительських запитань є контроль. Діти звикають: якщо запитання, то мене перевіряють, оцінюють. Можливо, тому і в дорослому житті багато людей часто почуваються ніяково, коли їх запитує про щось керівник або співрозмовник?
null
З іншого боку: хто ставить запитання на уроці? У більшості випадків – учитель, учні формально теж мають можливості про щось запитати, але… Поставити запитання – може означати, що ти щось не зрозумів, не був уважним, пропустив, а це знову таки не на користь. Поступово людина звикає, що краще промовчати, ніж запитати. Як результат – не уміє ставити потрібні їй запитання, вважає, що це може бути сприйнято негативно. Такий людині можна «впарювати» будь що, вона ні про що не запитає, а головне – часто ні про що й не задумається.

Гаразд, це традиційна система. Як же змінюються роль і цілі запитань на уроках з розвитку критичного мислення (КМ)? Неабияк!

Якщо ви хочете сприяти розвитку критичного мислення своїх вихованців, враховуйте наступне:

1. Загальна кількість запитань на уроці має бути значно більшою. При цьому, перевіряючих зменшується в рази!

2. Учитель чи учителька добре знає, що є різні типи запитань, і використовує той чи інший тип цілеспрямовано, відповідно до навчальної мети. Кожне запитання «програмує» певну розумову діяльність учнів (згадування, розуміння, узагальнення тощо).

3. Учитель чи учителька розуміє зв’язок між розвитком у дітей розумових операцій і запитаннями, які ставить. Надають перевагу запитанням високого рівня (на аналіз, синтез, оцінку).

4. Якщо запитання стосуються емоційно-ціннісної сфери учнів, вони мають персоналізуватись: замість «Який настрій викликає цей вірш у читача?», варто запитати: «Який настрій викликає цей вірш у тебе?».

5. Учитель чи учителька стимулює учнів самостійно ставити одне одному якомога більше різних запитань (до текстів, до завдань, до різних джерел інформації…), схвалює, підтримує учнів у цьому, дякує за запитання.

Улюблені запитання учителів, які розвивають КМ своїх учнів ( та і учнів з розвиненим критичним мисленням):
• «Що ти про це думаєш? Чому саме так?»,
• «Які враження це викликає у тебе?»,
• «Як ти це оцінюєш? Чому?»,
• «Що для тебе було сьогодні корисним, цікавим, важливим?»,
• «Як це пов’язано з твоїм життям?»,
• «Чому ти так вважаєш?»,
• «Що ти додав/додала до своїх знань, досвіду?»,
• «Які, на твою думку, можуть бути наслідки цього?»,
• «Які докази це підтверджують?»,
• «Чи обґрунтована ця позиція? Як саме?»,
• «Чи ця інформація достовірна?»,
• «Які ще можуть бути думки з цього приводу?»,
• «Які ще можливі варіанти?»….

Продовжуйте! Давайте залишимо традиційне навчання у минулому – створюймо нові традиції.

“Можна вийти?” Чому запитання важливі для ваших стосунків з учнями

“Можна вийти?” Чому запитання важливі для ваших стосунків з учнями