29 серпня, 2019 р.

Олена Пометун, засновниця Платформи “Критичне мислення”, про ЗНО, критичне мислення і навчання вчителів.

■ Сьогодні презентувала на веб-конференції Інституту педагогіки тему «Урок історії в контексті технології розвитку критичного мислення». Намагалась донести кілька важливих і відносно нових положень, напрацьованих останнім часом.

Про особливості історії як предмета, що дозволяє ефективно розвивати багато операцій критичного мислення. Наприклад, виявлення зв’язків, складників, чинників розвитку, аналіз альтернатив розвитку подій.

Про можливість за умови чіткого проектування уроку з використанням відповідного інструментарію досягати його програмових результатів. І розвивати критичне мислення без додаткового часу, вписуючи це в урок та урізнобарвлюючи його через нетрадиційні завдання.

Про природний взаємозв’язок між формуванням критичного мислення як наскрізного фундаменту розвитку ключових компетентностей і власно процесом компетентнісного навчання.

Може, звісно, і не все вийшло чітко, бо багато що доосмислюється постійно.

Але слухачі, учасники конференції, поставили всього два запитання, причому однакових: Чи потрібно те, що ви говорите для ЗНО? Чи буде це включено в програму ЗНО?

Можна відповісти, що ЗНО – не єдине завдання навчання історії, що є стратегічні документи з освіти щодо критичного мислення і навіть, що критично мислячі діти краще здають ЗНО і так далі.

Але, як на мене, такі запитання насправді про одне – як би нам цього не робити, не навчатись, не змінюватись…

То й у мене запитання: чому вчителів історії майже не цікавить те, над чим сьогодні працюють в усьому світі? Що я роблю неправильно? І як зробити, щоб цікавило і надихало?